відпрацьо́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | відпрацьо́вувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відпрацьо́вуймо | |
2 особа | відпрацьо́вуй | відпрацьо́вуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відпрацьо́вуватиму | відпрацьо́вуватимемо, відпрацьо́вуватимем |
2 особа | відпрацьо́вуватимеш | відпрацьо́вуватимете |
3 особа | відпрацьо́вуватиме | відпрацьо́вуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відпрацьо́вую | відпрацьо́вуємо, відпрацьо́вуєм |
2 особа | відпрацьо́вуєш | відпрацьо́вуєте |
3 особа | відпрацьо́вує | відпрацьо́вують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відпрацьо́вуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відпрацьо́вував | відпрацьо́вували |
жін. р. | відпрацьо́вувала | |
сер. р. | відпрацьо́вувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відпрацьо́вуваний | ||
Безособова форма | ||
відпрацьо́вувано | ||
Дієприслівник | ||
відпрацьо́вувавши |