| відривни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відривни́й | відривна́ | відривне́ | відривні́ |
| родовий | відривно́го | відривно́ї | відривно́го | відривни́х |
| давальний | відривно́му | відривні́й | відривно́му | відривни́м |
| знахідний | відривни́й | відривну́ | відривне́ | відривні́ |
| орудний | відривни́м | відривно́ю | відривни́м | відривни́ми |
| місцевий | на/у відривно́му, відривні́м | на/у відривні́й | на/у відривно́му, відривні́м | на/у відривни́х |