| | |
| відру́буватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відру́буватися, відру́буватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | відру́буватиметься | відру́буватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | відру́бується | відру́буються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відру́буючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відру́бувався, відру́бувавсь | відру́бувалися, відру́бувались |
| жін. р. | відру́бувалася, відру́бувалась |
| сер. р. | відру́бувалося, відру́бувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відру́бувавшись |
