відсві́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відсві́чений | відсві́чена | відсві́чене | відсві́чені |
родовий | відсві́ченого | відсві́ченої | відсві́ченого | відсві́чених |
давальний | відсві́ченому | відсві́ченій | відсві́ченому | відсві́ченим |
знахідний | відсві́чений, відсві́ченого | відсві́чену | відсві́чене | відсві́чені, відсві́чених |
орудний | відсві́ченим | відсві́ченою | відсві́ченим | відсві́ченими |
місцевий | на/у відсві́ченому, відсві́ченім | на/у відсві́ченій | на/у відсві́ченому, відсві́ченім | на/у відсві́чених |