| відсели́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відсели́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відселі́мо, відселі́м | |
| 2 особа | відсели́ | відселі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відселю́ | відсе́лимо, відсе́лим |
| 2 особа | відсе́лиш | відсе́лите |
| 3 особа | відсе́лить | відсе́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відсели́в | відсели́ли |
| жін.р. | відсели́ла | |
| сер.р. | відсели́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відсе́лений | ||
| Безособова форма | ||
| відсе́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| відсели́вши | ||