| відси́діти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відси́діти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відси́дьмо | |
| 2 особа | відси́дь | відси́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відси́джу | відси́димо, відси́дим |
| 2 особа | відси́диш | відси́дите |
| 3 особа | відси́дить | відси́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відси́дів | відси́діли |
| жін.р. | відси́діла | |
| сер.р. | відси́діло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відси́джений | ||
| Безособова форма | ||
| відси́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| відси́дівши | ||