| відсуди́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відсуди́тися, відсуди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсуді́мося, відсуді́мось, відсуді́мся | |
| 2 особа | відсуди́ся, відсуди́сь | відсуді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсуджу́ся, відсуджу́сь | відсу́димося, відсу́димось, відсу́димся |
| 2 особа | відсу́дишся | відсу́дитеся, відсу́дитесь |
| 3 особа | відсу́диться | відсу́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відсуди́вся, відсуди́всь | відсуди́лися, відсуди́лись |
| жін.р. | відсуди́лася, відсуди́лась | |
| сер.р. | відсуди́лося, відсуди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відсуди́вшись | ||