| відтремті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відтремті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відтремті́мо, відтремті́м | |
| 2 особа | відтремти́ | відтремті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відтремчу́ | відтремтимо́, відтремти́м |
| 2 особа | відтремти́ш | відтремтите́ |
| 3 особа | відтремти́ть | відтремтя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відтремті́в | відтремті́ли |
| жін.р. | відтремті́ла | |
| сер.р. | відтремті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відтремті́вши | ||