| відучи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відучи́тися, відучи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відучі́мося, відучі́мось, відучі́мся | |
| 2 особа | відучи́ся, відучи́сь | відучі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відучу́ся, відучу́сь | віду́чимося, віду́чимось, віду́чимся |
| 2 особа | віду́чишся | віду́читеся, віду́читесь |
| 3 особа | віду́читься | віду́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відучи́вся, відучи́всь | відучи́лися, відучи́лись |
| жін.р. | відучи́лася, відучи́лась | |
| сер.р. | відучи́лося, відучи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відучи́вшись | ||