| відхо́дити – дієслово недоконаного виду | ||
| (іти, залишати якесь місце) | ||
| Інфінітив | відхо́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відхо́дьмо | |
| 2 особа | відхо́дь | відхо́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відхо́дитиму | відхо́дитимемо, відхо́дитимем |
| 2 особа | відхо́дитимеш | відхо́дитимете |
| 3 особа | відхо́дитиме | відхо́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відхо́джу | відхо́димо, відхо́дим |
| 2 особа | відхо́диш | відхо́дите |
| 3 особа | відхо́дить | відхо́дять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відхо́дячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відхо́див | відхо́дили |
| жін. р. | відхо́дила | |
| сер. р. | відхо́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відхо́дивши | ||