| | |
| відхо́дити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (іти, залишати якесь місце) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відхо́дити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відхо́дьмо |
| 2 особа | відхо́дь | відхо́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відхо́дитиму | відхо́дитимемо, відхо́дитимем |
| 2 особа | відхо́дитимеш | відхо́дитимете |
| 3 особа | відхо́дитиме | відхо́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відхо́джу | відхо́димо, відхо́дим |
| 2 особа | відхо́диш | відхо́дите |
| 3 особа | відхо́дить | відхо́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відхо́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відхо́див | відхо́дили |
| жін. р. | відхо́дила |
| сер. р. | відхо́дило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відхо́дивши |
