| відчергува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відчергува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відчергу́ймо | |
| 2 особа | відчергу́й | відчергу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відчергу́ю | відчергу́ємо, відчергу́єм |
| 2 особа | відчергу́єш | відчергу́єте |
| 3 особа | відчергу́є | відчергу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відчергува́в | відчергува́ли |
| жін.р. | відчергува́ла | |
| сер.р. | відчергува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відчергува́вши | ||