відчу́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відчу́тний | відчу́тна | відчу́тне | відчу́тні |
родовий | відчу́тного | відчу́тної | відчу́тного | відчу́тних |
давальний | відчу́тному | відчу́тній | відчу́тному | відчу́тним |
знахідний | відчу́тний | відчу́тну | відчу́тне | відчу́тні |
орудний | відчу́тним | відчу́тною | відчу́тним | відчу́тними |
місцевий | на/у відчу́тному, відчу́тнім | на/у відчу́тній | на/у відчу́тному, відчу́тнім | на/у відчу́тних |