| відштукату́рений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відштукату́рений | відштукату́рена | відштукату́рене | відштукату́рені |
| родовий | відштукату́реного | відштукату́реної | відштукату́реного | відштукату́рених |
| давальний | відштукату́реному | відштукату́реній | відштукату́реному | відштукату́реним |
| знахідний | відштукату́рений, відштукату́реного | відштукату́рену | відштукату́рене | відштукату́рені, відштукату́рених |
| орудний | відштукату́реним | відштукату́реною | відштукату́реним | відштукату́реними |
| місцевий | на/у відштукату́реному, відштукату́ренім | на/у відштукату́реній | на/у відштукату́реному, відштукату́ренім | на/у відштукату́рених |