| відштукату́рити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відштукату́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відштукату́рмо | |
| 2 особа | відштукату́р | відштукату́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відштукату́рю | відштукату́римо, відштукату́рим |
| 2 особа | відштукату́риш | відштукату́рите |
| 3 особа | відштукату́рить | відштукату́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відштукату́рив | відштукату́рили |
| жін.р. | відштукату́рила | |
| сер.р. | відштукату́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відштукату́рений | ||
| Безособова форма | ||
| відштукату́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| відштукату́ривши | ||