| відщепля́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відщепля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відщепля́ймо | |
| 2 особа | відщепля́й | відщепля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відщепля́тиму | відщепля́тимемо, відщепля́тимем |
| 2 особа | відщепля́тимеш | відщепля́тимете |
| 3 особа | відщепля́тиме | відщепля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відщепля́ю | відщепля́ємо, відщепля́єм |
| 2 особа | відщепля́єш | відщепля́єте |
| 3 особа | відщепля́є | відщепля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відщепля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відщепля́в | відщепля́ли |
| жін. р. | відщепля́ла | |
| сер. р. | відщепля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відщепля́вши | ||