| | | | |
| від’є́днуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | від’є́днуваний | від’є́днувана | від’є́днуване | від’є́днувані |
| родовий | від’є́днуваного | від’є́днуваної | від’є́днуваного | від’є́днуваних |
| давальний | від’є́днуваному | від’є́днуваній | від’є́днуваному | від’є́днуваним |
| знахідний | від’є́днуваний, від’є́днуваного | від’є́днувану | від’є́днуване | від’є́днувані, від’є́днуваних |
| орудний | від’є́днуваним | від’є́днуваною | від’є́днуваним | від’є́днуваними |
| місцевий | на/у від’є́днуваному, від’є́днуванім | на/у від’є́днуваній | на/у від’є́днуваному, від’є́днуванім | на/у від’є́днуваних |
