| відібра́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відібра́тися, відібра́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбері́мося, відбері́мось, відбері́мся | |
| 2 особа | відбери́ся, відбери́сь | відбері́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відберу́ся, відберу́сь | відберемо́ся, відберемо́сь, відбере́мся |
| 2 особа | відбере́шся | відберете́ся, відберете́сь |
| 3 особа | відбере́ться | відберу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відібра́вся, відібра́всь | відібра́лися, відібра́лись |
| жін.р. | відібра́лася, відібра́лась | |
| сер.р. | відібра́лося, відібра́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відібра́вшись | ||