відібра́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | відібра́тися, відібра́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відбері́мося, відбері́мось, відбері́мся | |
2 особа | відбери́ся, відбери́сь | відбері́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відберу́ся, відберу́сь | відберемо́ся, відберемо́сь, відбере́мся |
2 особа | відбере́шся | відберете́ся, відберете́сь |
3 особа | відбере́ться | відберу́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відібра́вся, відібра́всь | відібра́лися, відібра́лись |
жін.р. | відібра́лася, відібра́лась | |
сер.р. | відібра́лося, відібра́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відібра́вшись |