| відігна́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відігна́тися, відігна́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | віджені́мося, віджені́мось, віджені́мся | |
| 2 особа | віджени́ся, віджени́сь | віджені́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віджену́ся, віджену́сь | відженемо́ся, відженемо́сь, віджене́мся |
| 2 особа | віджене́шся | відженете́ся, відженете́сь |
| 3 особа | віджене́ться | віджену́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відігна́вся, відігна́всь | відігна́лися, відігна́лись |
| жін.р. | відігна́лася, відігна́лась | |
| сер.р. | відігна́лося, відігна́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відігна́вшись | ||