| відізва́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відізва́тися, відізва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відізві́мося, відізві́мось, відізві́мся | |
| 2 особа | відізви́ся, відізви́сь | відізві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відізву́ся, відізву́сь | відізвемо́ся, відізвемо́сь, відізве́мся |
| 2 особа | відізве́шся | відізвете́ся, відізвете́сь |
| 3 особа | відізве́ться | відізву́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відізва́вся, відізва́всь | відізва́лися, відізва́лись |
| жін.р. | відізва́лася, відізва́лась | |
| сер.р. | відізва́лося, відізва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відізва́вшись | ||