віділля́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | віділля́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | віділля́ймо | |
2 особа | віділля́й | віділля́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | віділля́ю | віділля́ємо, віділля́єм |
2 особа | віділля́єш | віділля́єте |
3 особа | віділля́є | віділля́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | віділля́в | віділля́ли |
жін.р. | віділля́ла | |
сер.р. | віділля́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
віділля́тий | ||
Безособова форма | ||
віділля́то | ||
Дієприслівник | ||
віділля́вши |