| відірва́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відірва́тися, відірва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відірві́мося, відірві́мось, відірві́мся | |
| 2 особа | відірви́ся, відірви́сь | відірві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відірву́ся, відірву́сь | відірвемо́ся, відірвемо́сь, відірве́мся |
| 2 особа | відірве́шся | відірвете́ся, відірвете́сь |
| 3 особа | відірве́ться | відірву́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відірва́вся, відірва́всь | відірва́лися, відірва́лись |
| жін.р. | відірва́лася, відірва́лась | |
| сер.р. | відірва́лося, відірва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відірва́вшись | ||