Віле́нів – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Віле́нів | Віле́нова | Віле́нове | Віле́нові |
родовий | Віле́нового | Віле́нової | Віле́нового | Віле́нових |
давальний | Віле́новому | Віле́новій | Віле́новому | Віле́новим |
знахідний | Віле́нів, Віле́нового | Віле́нову | Віле́нове | Віле́нові, Віле́нових |
орудний | Віле́новим | Віле́новою | Віле́новим | Віле́новими |
місцевий | на/у Віле́новому, Віле́новім | на/у Віле́новій | на/у Віле́новому, Віле́новім | на/у Віле́нових |