вінклери́т – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | вінклери́т | |
родовий | вінклери́ту | |
давальний | вінклери́ту, вінклери́тові | |
знахідний | вінклери́т | |
орудний | вінклери́том | |
місцевий | на/у вінклери́ті, по вінклери́ту | |
кличний | вінклери́те* |