га́йний1 – прикметник | ||||
(забарний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | га́йний | га́йна | га́йне | га́йні |
родовий | га́йного | га́йної | га́йного | га́йних |
давальний | га́йному | га́йній | га́йному | га́йним |
знахідний | га́йний | га́йну | га́йне | га́йні |
орудний | га́йним | га́йною | га́йним | га́йними |
місцевий | на/у га́йному, га́йнім | на/у га́йній | на/у га́йному, га́йнім | на/у га́йних |
[діал.] |