| галу́зитися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | галу́зитися, галу́зитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | галу́зитиметься | галу́зитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | галу́зиться | галу́зяться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| галузя́чись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | галу́зився, галу́зивсь | галу́зилися, галу́зились |
| жін. р. | галу́зилася, галу́зилась | |
| сер. р. | галу́зилося, галу́зилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| галу́зившись | ||