| гласи́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (промовляти щось дуже важливе; говорити, стверджувати) | ||
| Інфінітив | гласи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гласі́мо, гласі́м | |
| 2 особа | гласи́ | гласі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гласи́тиму | гласи́тимемо, гласи́тимем |
| 2 особа | гласи́тимеш | гласи́тимете |
| 3 особа | гласи́тиме | гласи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | глашу́ | гласимо́, гласи́м |
| 2 особа | гласи́ш | гласите́ |
| 3 особа | гласи́ть | глася́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| гласячи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | гласи́в | гласи́ли |
| жін. р. | гласи́ла | |
| сер. р. | гласи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гласи́вши | ||