| глеюва́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | глеюва́тий | глеюва́та | глеюва́те | глеюва́ті |
| родовий | глеюва́того | глеюва́тої | глеюва́того | глеюва́тих |
| давальний | глеюва́тому | глеюва́тій | глеюва́тому | глеюва́тим |
| знахідний | глеюва́тий | глеюва́ту | глеюва́те | глеюва́ті |
| орудний | глеюва́тим | глеюва́тою | глеюва́тим | глеюва́тими |
| місцевий | на/у глеюва́тому, глеюва́тім | на/у глеюва́тій | на/у глеюва́тому, глеюва́тім | на/у глеюва́тих |