гнию́чий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гнию́чий | гнию́ча | гнию́че | гнию́чі |
родовий | гнию́чого | гнию́чої | гнию́чого | гнию́чих |
давальний | гнию́чому | гнию́чій | гнию́чому | гнию́чим |
знахідний | гнию́чий, гнию́чого | гнию́чу | гнию́че | гнию́чі, гнию́чих |
орудний | гнию́чим | гнию́чою | гнию́чим | гнию́чими |
місцевий | на/у гнию́чому, гнию́чім | на/у гнию́чій | на/у гнию́чому, гнию́чім | на/у гнию́чих |