| гу́цнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | гу́цнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гу́цнімо, гу́цнім | |
| 2 особа | гу́цни | гу́цніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гу́цну | гу́цнемо, гу́цнем |
| 2 особа | гу́цнеш | гу́цнете |
| 3 особа | гу́цне | гу́цнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | гу́цнув | гу́цнули |
| жін.р. | гу́цнула | |
| сер.р. | гу́цнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гу́цнувши | ||