| дволи́кий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дволи́кий | дволи́ка | дволи́ке | дволи́кі |
| родовий | дволи́кого | дволи́кої | дволи́кого | дволи́ких |
| давальний | дволи́кому | дволи́кій | дволи́кому | дволи́ким |
| знахідний | дволи́кого, дволи́кий | дволи́ку | дволи́ке | дволи́ких, дволи́кі |
| орудний | дволи́ким | дволи́кою | дволи́ким | дволи́кими |
| місцевий | на/у дволи́кому, дволи́кім | на/у дволи́кій | на/у дволи́кому, дволи́кім | на/у дволи́ких |