| дихотомі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дихотомі́чний | дихотомі́чна | дихотомі́чне | дихотомі́чні |
| родовий | дихотомі́чного | дихотомі́чної | дихотомі́чного | дихотомі́чних |
| давальний | дихотомі́чному | дихотомі́чній | дихотомі́чному | дихотомі́чним |
| знахідний | дихотомі́чний | дихотомі́чну | дихотомі́чне | дихотомі́чні |
| орудний | дихотомі́чним | дихотомі́чною | дихотомі́чним | дихотомі́чними |
| місцевий | на/у дихотомі́чному, дихотомі́чнім | на/у дихотомі́чній | на/у дихотомі́чному, дихотомі́чнім | на/у дихотомі́чних |