| добре́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | добре́нний | добре́нна | добре́нне | добре́нні |
| родовий | добре́нного | добре́нної | добре́нного | добре́нних |
| давальний | добре́нному | добре́нній | добре́нному | добре́нним |
| знахідний | добре́нний, добре́нного | добре́нну | добре́нне | добре́нні, добре́нних |
| орудний | добре́нним | добре́нною | добре́нним | добре́нними |
| місцевий | на/у добре́нному, добре́ннім | на/у добре́нній | на/у добре́нному, добре́ннім | на/у добре́нних |
| [розм.] | ||||