| доброво́льчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | доброво́льчий | доброво́льча | доброво́льче | доброво́льчі |
| родовий | доброво́льчого | доброво́льчої | доброво́льчого | доброво́льчих |
| давальний | доброво́льчому | доброво́льчій | доброво́льчому | доброво́льчим |
| знахідний | доброво́льчий, доброво́льчого | доброво́льчу | доброво́льче | доброво́льчі, доброво́льчих |
| орудний | доброво́льчим | доброво́льчою | доброво́льчим | доброво́льчими |
| місцевий | на/у доброво́льчому, доброво́льчім | на/у доброво́льчій | на/у доброво́льчому, доброво́льчім | на/у доброво́льчих |