| добува́ч – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | добува́ч | добувачі́ |
| родовий | добувача́ | добувачі́в |
| давальний | добуваче́ві, добувачу́ | добувача́м |
| знахідний | добувача́ | добувачі́в |
| орудний | добуваче́м | добувача́ми |
| місцевий | на/у добуваче́ві, добувачу́, добувачі́ | на/у добувача́х |
| кличний | добува́чу | добувачі́ |
| [розм.] |