| добудо́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | добудо́вний | добудо́вна | добудо́вне | добудо́вні |
| родовий | добудо́вного | добудо́вної | добудо́вного | добудо́вних |
| давальний | добудо́вному | добудо́вній | добудо́вному | добудо́вним |
| знахідний | добудо́вний | добудо́вну | добудо́вне | добудо́вні |
| орудний | добудо́вним | добудо́вною | добудо́вним | добудо́вними |
| місцевий | на/у добудо́вному, добудо́внім | на/у добудо́вній | на/у добудо́вному, добудо́внім | на/у добудо́вних |