| добунтува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | добунтува́тися, добунтува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | добунту́ймося, добунту́ймось | |
| 2 особа | добунту́йся, добунту́йсь | добунту́йтеся, добунту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | добунту́юся, добунту́юсь | добунту́ємося, добунту́ємось, добунту́ємся |
| 2 особа | добунту́єшся | добунту́єтеся, добунту́єтесь |
| 3 особа | добунту́ється | добунту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | добунтува́вся, добунтува́всь | добунтува́лися, добунтува́лись |
| жін.р. | добунтува́лася, добунтува́лась | |
| сер.р. | добунтува́лося, добунтува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| добунтува́вшись | ||