| дова́люватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дова́люватися, дова́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дова́люймося, дова́люймось | |
| 2 особа | дова́люйся, дова́люйсь | дова́люйтеся, дова́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дова́люватимуся, дова́люватимусь | дова́люватимемося, дова́люватимемось, дова́люватимемся |
| 2 особа | дова́люватимешся | дова́люватиметеся, дова́люватиметесь |
| 3 особа | дова́люватиметься | дова́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дова́лююся, дова́лююсь | дова́люємося, дова́люємось, дова́люємся |
| 2 особа | дова́люєшся | дова́люєтеся, дова́люєтесь |
| 3 особа | дова́люється | дова́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дова́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дова́лювався, дова́лювавсь | дова́лювалися, дова́лювались |
| жін. р. | дова́лювалася, дова́лювалась | |
| сер. р. | дова́лювалося, дова́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дова́лювавшись | ||
| [розм.] | ||