| довбти́ся – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | довбти́ся, довбти́сь | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | довбі́мося, довбі́мось, довбі́мся | |
| 2 особа | довби́ся, довби́сь | довбі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | довбти́муся, довбти́мусь | довбти́мемося, довбти́мемось, довбти́мемся |
| 2 особа | довбти́мешся | довбти́метеся, довбти́метесь |
| 3 особа | довбти́меться | довбти́муться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | довбу́ся, довбу́сь | довбемо́ся, довбемо́сь, довбе́мся |
| 2 особа | довбе́шся | довбете́ся, довбете́сь |
| 3 особа | довбе́ться | довбу́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| довбучи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | до́вбся | довбли́ся, довбли́сь |
| жін. р. | довбла́ся, довбла́сь | |
| сер. р. | довбло́ся, довбло́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| до́вбшись | ||
| [рідко] | ||