довгалі́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | довгалі́вський | довгалі́вська | довгалі́вське | довгалі́вські |
родовий | довгалі́вського | довгалі́вської | довгалі́вського | довгалі́вських |
давальний | довгалі́вському | довгалі́вській | довгалі́вському | довгалі́вським |
знахідний | довгалі́вський, довгалі́вського | довгалі́вську | довгалі́вське | довгалі́вські, довгалі́вських |
орудний | довгалі́вським | довгалі́вською | довгалі́вським | довгалі́вськими |
місцевий | на/у довгалі́вському, довгалі́вськім | на/у довгалі́вській | на/у довгалі́вському, довгалі́вськім | на/у довгалі́вських |