довгові́їй – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | довгові́їй | довгові́я | довгові́є | довгові́ї |
родовий | довгові́його | довгові́йої | довгові́його | довгові́їх |
давальний | довгові́йому | довгові́їй | довгові́йому | довгові́їм |
знахідний | довгові́його, довгові́їй | довгові́ю | довгові́є | довгові́їх, довгові́ї |
орудний | довгові́їм | довгові́йою | довгові́їм | довгові́їми |
місцевий | на/у довгові́йому, довгові́їм | на/у довгові́їй | на/у довгові́йому, довгові́їм | на/у довгові́їх |