довгостроко́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | довгостроко́вий | довгостроко́ва | довгостроко́ве | довгостроко́ві |
родовий | довгостроко́вого | довгостроко́вої | довгостроко́вого | довгостроко́вих |
давальний | довгостроко́вому | довгостроко́вій | довгостроко́вому | довгостроко́вим |
знахідний | довгостроко́вий, довгостроко́вого | довгостроко́ву | довгостроко́ве | довгостроко́ві, довгостроко́вих |
орудний | довгостроко́вим | довгостроко́вою | довгостроко́вим | довгостроко́вими |
місцевий | на/у довгостроко́вому, довгостроко́вім | на/у довгостроко́вій | на/у довгостроко́вому, довгостроко́вім | на/у довгостроко́вих |