довгуне́ць – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | довгуне́ць | довгунці́ |
родовий | довгунця́ | довгунці́в |
давальний | довгунцю́, довгунце́ві | довгунця́м |
знахідний | довгуне́ць | довгунці́ |
орудний | довгунце́м | довгунця́ми |
місцевий | на/у довгунці́, довгунцю́ | на/у довгунця́х |
кличний | довгунцю́* | довгунці́* |