довжеле́зний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | довжеле́зний | довжеле́зна | довжеле́зне | довжеле́зні |
родовий | довжеле́зного | довжеле́зної | довжеле́зного | довжеле́зних |
давальний | довжеле́зному | довжеле́зній | довжеле́зному | довжеле́зним |
знахідний | довжеле́зний, довжеле́зного | довжеле́зну | довжеле́зне | довжеле́зні, довжеле́зних |
орудний | довжеле́зним | довжеле́зною | довжеле́зним | довжеле́зними |
місцевий | на/у довжеле́зному, довжеле́знім | на/у довжеле́зній | на/у довжеле́зному, довжеле́знім | на/у довжеле́зних |
[розм.] |