| довоюва́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | довоюва́тися, довоюва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | довою́ймося, довою́ймось | |
| 2 особа | довою́йся, довою́йсь | довою́йтеся, довою́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | довою́юся, довою́юсь | довою́ємося, довою́ємось, довою́ємся |
| 2 особа | довою́єшся | довою́єтеся, довою́єтесь |
| 3 особа | довою́ється | довою́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | довоюва́вся, довоюва́всь | довоюва́лися, довоюва́лись |
| жін.р. | довоюва́лася, довоюва́лась | |
| сер.р. | довоюва́лося, довоюва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| довоюва́вшись | ||
| [ірон.] | ||