дові́яний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дові́яний | дові́яна | дові́яне | дові́яні |
родовий | дові́яного | дові́яної | дові́яного | дові́яних |
давальний | дові́яному | дові́яній | дові́яному | дові́яним |
знахідний | дові́яний, дові́яного | дові́яну | дові́яне | дові́яні, дові́яних |
орудний | дові́яним | дові́яною | дові́яним | дові́яними |
місцевий | на/у дові́яному, дові́янім | на/у дові́яній | на/у дові́яному, дові́янім | на/у дові́яних |