доглу́патися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | доглу́патися, доглу́патись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | доглу́паймося, доглу́паймось | |
2 особа | доглу́пайся, доглу́пайсь | доглу́пайтеся, доглу́пайтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | доглу́паюся, доглу́паюсь | доглу́паємося, доглу́паємось, доглу́паємся |
2 особа | доглу́паєшся | доглу́паєтеся, доглу́паєтесь |
3 особа | доглу́пається | доглу́паються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | доглу́пався, доглу́павсь | доглу́палися, доглу́пались |
жін.р. | доглу́палася, доглу́палась | |
сер.р. | доглу́палося, доглу́палось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
доглу́павшись | ||
[діал.] |