дохі́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дохі́дний | дохі́дна | дохі́дне | дохі́дні |
родовий | дохі́дного | дохі́дної | дохі́дного | дохі́дних |
давальний | дохі́дному | дохі́дній | дохі́дному | дохі́дним |
знахідний | дохі́дний, дохі́дного | дохі́дну | дохі́дне | дохі́дні, дохі́дних |
орудний | дохі́дним | дохі́дною | дохі́дним | дохі́дними |
місцевий | на/у дохі́дному, дохі́днім | на/у дохі́дній | на/у дохі́дному, дохі́днім | на/у дохі́дних |