| дочо́вгати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | дочо́вгати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дочо́вгаймо | |
| 2 особа | дочо́вгай | дочо́вгайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дочо́вгаю | дочо́вгаємо, дочо́вгаєм |
| 2 особа | дочо́вгаєш | дочо́вгаєте |
| 3 особа | дочо́вгає | дочо́вгають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дочо́вгав | дочо́вгали |
| жін.р. | дочо́вгала | |
| сер.р. | дочо́вгало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дочо́вгавши | ||
| [розм.] | ||