| дочува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дочува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дочува́ймо | |
| 2 особа | дочува́й | дочува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дочува́тиму | дочува́тимемо, дочува́тимем |
| 2 особа | дочува́тимеш | дочува́тимете |
| 3 особа | дочува́тиме | дочува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дочува́ю | дочува́ємо, дочува́єм |
| 2 особа | дочува́єш | дочува́єте |
| 3 особа | дочува́є | дочува́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дочува́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дочува́в | дочува́ли |
| жін. р. | дочува́ла | |
| сер. р. | дочува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дочува́вши | ||